Неділя, 08.12.2019, 08:36
Вітаю Вас Гість | RSS

САЙТ БЕЇВСЬКОГО НАВЧАЛЬНО - ВИХОВНОГО КОМПЛЕКСУ 

Меню сайту
Життя сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 52
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

РОБОТА З БАТЬКАМИ

 

Роль батьків у вихованні обдарованої дитини в сім'ї

 

Повага до бажання дітей самостійно працювати

Організація різноманітних ігор, вікторин, розгадування і складання кросвордів, чайнвордів, ребусів

Надання дитині свободи вибору

Надання авторитетної допомоги

Створення умов для конкретного втілення творчої ідеї

Терпимість до безладдя

Заохочення обдарованої дитини

Здібність до самоаналізу

Розвиток цікавості, допитливості, кмітливості, інтелекту й формування пізнавальних інтересів

Знання психологічних особливостей обдарованої дитини. Розуміння їхніх потреб та інтересів

Мати творчий особистий світогляд

Володіння почуттям гумору

Взаємозв'язок сім'ї і навчального закладу 

Застосування форм і методів народної педагогіки 

Виховання культури мовлення

Створення затишних і безпечних умов для розвитку

 

Поради батькам, які бажають розвивати здібності своїх дітей

  1. Не стримуйте розкриття потенційних можливостей психіки. 
  2. Уникайте однобокості в навчанні та вихованні. 
  3. Не позбавляйте дитину ігор, забав, казок, створюйте умови для виходу дитячої енергії, рухливості, емоційності. 
  4. Допомагайте дитині в задоволенні основних людських потреб (почуття безпеки, кохання, повага до себе і до оточуючих), тому що людина, енергія якої скована загальними потребами, проблемами, найменше спроможна досягти висот самовираження. 
  5. Залишайте дитину на самоті і дозволяйте їй займатися своїми справами. Пам'ятайте, якщо ви хочете своїй дитині добра, навчіть її обходитися без вас. 
  6. Підтримуйте здібності дитини до творчості і співчувайте у випадку невдачі, уникайте незадовільної оцінки творчих спроб дитини. 
  7. Будьте терпимими до ідей, поважайте допитливість, реагуйте на запитання дитини. Навчати потрібно не тому, що може сама дитина, а тому, що вона опанує з допомогою дорослого, показу, підказки.

Поради батькам, які виховують обдаровану дитину

Найперше - потрібно любити свою дитину. Приймати дитину такою, якою вона є, беручи участь у її розвитку, підтримуючи, а не нав'язуючи свої інтереси, давати дитині можливість вибору. Для розвитку творчого потенціалу, як показали дослідження, необхідна не лише адекватна оцінка сил дитини, але трішки завищена, зазнайкою вона не виросте, зате у неї буде запас сил та впевненість при невдачах, до яких треба готувати змалку. 

Батьки повинні бути прикладом, адже дитина свідомо переймає вашу манеру говорити, ходити, працювати, відповідальності за доручену справу. Кожен батько повинен пам'ятати правило: "Не зашкодь!" Адже обдарована дитина більш чутлива, ранима, тому потрібно давати вільний час для того, щоб побути дитині на самоті, поміркувати, пофантазувати. За допомогою тренінгів дати їй можливість глибоко зрозуміти себе та інших. Дорослі часто батьки повинні радитися із психологом щодо виховання обдарованої дитини. 

Батьки повинні завжди пам'ятати, що для обдарованої дитини творчість є життєвою необхідністю. Тому дитину потрібно готувати до спостережливості, наполегливості, формувати вміння доводити почату справу до кінця, працелюбність, вимогливість до себе, задоволення від процесу творчості, терпляче ставлення до критики, впевненості при невизначеності, гордості і почуття власної гідності, чулість до аналізу моральних проблем. 

Батьки також повинні усвідомлювати, що надзвичайно велика роль у процесі формування особистості обдарованої дитини належить волі. Вольові риси є стрижневими рисами характеру, адже за наявності мети, яку особистість досягає в житті, долаючи перешкоди, є цілеспрямовуючим життя. Цілеспрямовані люди знаходять своє щастя в житті, вони вміють поставити перед собою чітку, реальну мету. Прагнення досягти своєї цілі робить людину рішучою та наполегливою. І.Павлов стверджував, що у вольової людини труднощі лише збільшують бажання реалізувати свою мрію. Вони вміють стримати себе, володіють терпінням, витримкою, вміють контролювати свої почуття за наявності перешкод. Ініціативність і творчість поєднані з наполегливістю, рішучістю та витримкою, допомагають обдарованим дітям самореалізуватися. 

Отже, батьки покликані допомогти дитині відкрити її життєве покликання, реалізувати себе як особистість. Вони не мають права втратити обдаровану дитину, бо, втрачаючи талант, обдарування, здібність, вони втрачають майбутнє. Тому батьки повинні бути терплячими, безмежно вірити в дитину, тоді ця дитина виросте хорошою творчою людиною. 

Поради Девіда Льюїса щодо розвитку обдарованої дитини

1. Відповідайте на запитання дитини якомога терпляче і чесно. серйозні запитання дитини сприймайте серйозно. 

2. Створіть у квартирі місце-вітрину, де дитина може виставляти свої роботи. не сваріть дитину за безлад у кімнаті під час її творчої роботи. 

3. відведіть дитині кімнату чи куточок винятково для творчих занять. 

4. Показуйте дитині, що ви любите її такою, якою вона є, а не за її досягнення. 

5. Надавайте дитині можливість у виявленні турботи. 

6. Допомагайте дитині будувати її плани та приймати рішення. 

7. Показуйте дитині цікаві місця. 

8. Допомагайте дитині нормально спілкуватися з дітьми, запрошуйте дітей до своєї оселі. 

9. ніколи не кажіть дитині, що вона гірша за інших дітей. 

10. ніколи не карайте дитину приниженням. 

11. Купуйте дитині книжки за її інтересами. 

12. Привчайте дитину самостійно мислити. 

13. Регулярно читайте дитині чи разом з нею. 

14. Пробуджуйте уяву та фантазію дитини. 

15. уважно ставтеся до потреб дитини. 

16. Щодня знаходьте час, щоб побути з дитиною наодинці. 

17. Дозволяйте дитині брати участь у плануванні сімейного бюджету. 

18. Ніколи не сваріть дитину за невміння та помилки. 

19. Хваліть дитину за навчальну ініціативу. 

20. Учіть дитину вільно спілкуватися з дорослими. 

21. У заняттях дитини знаходьте гідне похвали. 

22. Спонукайте дитину вчитися вирішувати проблеми самостійно. 

23. Допомагайте дитині бути особистістю. 

24. Розвивайте в дитині позитивне сприйняття її здібностей. 

25. Ніколи не відмахуйтесь від невдач дитини. 

26. Заохочуйте в дитині максимальну незалежність від дорослих. 

27. Довіряйте дитині, майте віру в її здоровий глузд. 

 

Дитяча злочинність

    Проблема злочинності серед дітей, на жаль, була і залишилася актуальною в нашому суспільстві та потребує негайного вирішення. Найголовнішою причиною, яка штовхає дітей на скоєння злочинів, є послаблення виховної функції в сім’ї, безконтрольність дітей і відсутність догляду за дітьми. Батьки недостатньо приділяють уваги своїй дитині і тому вона діє на власний розсуд, сама приймає рішення, не розуміючи що не незаконно, антиморально та шкідливо. Найбільшу криміногенну небезпеку становить формування у сучасних підлітків потреби в алкоголі, що спонукає їх до пошуків будь-яких шляхів отримання коштів для його купівлі, призводить до зняття соціального контролю, імпульсивної, неконтрольованої свідомістю поведінки. Сьогодні найбільш характерним видом злочинності серед неповнолітніх є крадіжки, які становлять більшу частину усіх учинених ними злочинів.

   Дивлячись на те, як знецінюються людські цінності, знижується рівень життя населення, на байдужість людей і збільшилася кількість бездоглядних дітей. Позбавлені постійної батьківської уваги, вони опинилися перед небезпекою потрапити у сферу впливу кримінальних структур, стати на шлях бродяжництва, протиправних, злочинних вчинків. Що можна чекати від дітей, які виросли у підвалах, на горищах, у каналізаційних колодязях? Ким вони стануть, досягнувши повноліття?

  Згідно з даними соціологічних досліджень, більшість засуджених неповнолітніх, мали залежність від алкоголю, тютюнопадіння. наркотичних речовин і сюди ж відноситься досвід випадкових статевих стосунків. До того ж, значна кількість неповнолітніх, які перебувають на обліку або відбувають покарання, набули першого досвіду вживання алкоголю у власній сім'ї, де пиячили батьки.  Найчастіше неповнолітні прагнуть наслідувати своїм поводженням багато в чому ті особистості, що є для них авторитетними. Оскільки батьки найчастіше і є самі авторитетні люди для дитини, то вона свідомо чи підсвідомо перейматиме культуру їхнього спілкування, світосприймання, рівень моральності і законослухняності.

  Загрозою для бездоглядності та безпритульності дітей  є насильство з боку дорослих. Діти вимушені йти на вулицю й отримувати не позитивне виховання  і догляд батьків, а „виховання вулиці”, яке призводить до тих самих асоціальних проявів щодо однолітків та дорослих. Жорстокість знищує позитивну свідомість неповнолітніх членів сучасного суспільства.

     Вивчення кримінальних справ про тяжкі злочини, скоєні неповнолітніми, свідчать, що нерідко в сім’ї створюються несприятливі умови для виховання дітей. Недоліки сімейного виховання породжують відхилення у моральному розвитку підлітків, що у свою чергу, призводить до вчинення правопорушень та злочинних проявів з тяжкими наслідками.  Вплив сім’ї на виховання дітей не можна замінити іншими заходами виховання. Тому дошкільні установи, школи та інші організації, які так чи інакше виконують функції по вихованню дітей, повинні тільки поповнювати сімейне виховання.  Відсутність виховання дітей в сімї, дитсадку та школі призводить до бродяжництва та бездоглядності, які, в свою чергу, є умовами, що сприяють скоєнню неповнолітніми злочинів та інших правопорушень.  

  Отже, відсутність контролю з боку батьків, бездоглядність та безпритульність, байдуже ставлення батьків до своїх дітей створюють широке коло проблемних питань, що стосуються здоровя, розвитку дітей, засвоєння ними необхідних правил та норм, спричинюють небажані та небезпечні поведінкові прояви, і, як наслідок, - зростання дитячої злочинності.

  Дитяча бездоглядність і безпритульність не можуть залишать байдужими жодного свідомого громадянина, оскільки у фізичній та моральній занедбаності дітей криється джерело небезпеки для майбутнього суспільства, його здоровя та моральності. Найголовніше – повернути дітям відчуття безпеки та відновити довіру до суспільства, створивши всі необхідні умови для виховання та розвитку, оточивши їх атмосферою особливої уваги  і турботи в рідній сімї.

   Скільки ж повинна пережити дитина, щоб вибрати вулицю своєю домівкою?! За лускою грубості, невихованості, зухвальства у переважній більшості бездоглядних і безпритульних дітей сховані вразлива душа, що сподівається на диво, віра у справедливість. Але вони - діти, і вони борються із усіх сил за право жити, навіть якщо для цього доводиться стати в опозицію до вимог, традицій і моральності соціуму. І якщо ми хочемо зрозуміти і допомогти, то принаймі повинні повірити в це.

Бесіди для батьківських зборів у початкових класах(Косюшко А.В.)

Робота з батьками в початкових класах.(Марюха Л.В.)

 

 

 

Вхід на сайт
Пошук
ГАРЯЧА ЛІНІЯ
СТОП БУЛІНГ

Copyright beevozoch © 2019
uCoz