Четвер, 19.07.2018, 15:11
Вітаю Вас Гість | RSS

САЙТ БЕЇВСЬКОГО НАВЧАЛЬНО - ВИХОВНОГО КОМПЛЕКСУ 

Меню сайту
Наше опитування
Оцініть мій сайт
Всього відповідей: 41
Статистика

Онлайн всього: 1
Гостей: 1
Користувачів: 0

СТОРІНКА ПСИХОЛОГА


 

       

     

 

ПОРАДИ   ВЧИТЕЛЯМ

Поради вчителям для поліпшення настрою

 

1. Будьте оптимістами! Педагогіка – наука оптимістична (утім, як і будь-яка наука, песимістичний тільки дилетант).

2. Не забувайте головного: діти – істоти парадоксальні (дорослі – теж).

3. Якщо в тебе з'явилося бажання вигнати учня з класу, вийди сам.

4. Учителю, вітайся з дітьми, це дуже важливо. Тоном, яким ви говорите "здрастуй", теж можна виховувати і піднімати собі настрій.

5. Вмійте бути ледачим! Проблема педагогів у тому, що вони розвивають бурхливу діяльність, але забувають думати про себе. Пам'ятайте: думати про себе – ваш головний обов'язок.

 
 
Поради вчителям, які працюють у 5 класі
 
Перехід учнів з початкової школи до середньої викликає зростання стресового навантаження як на самих учнів, так і на їхніх батьків. Це пов'язано з появою нового класного керівника, нових вчителів, предметів, кабінетною системою навчання та ще й співпадає з віковими змінами — вступом дитини у підлітковий вік. Для учня і для учнівського колективу перехід у п'ятий клас може стати початком нового життя, нових успіхів, розкриттям нових граней характеру, власних здібностей, прихованих ресурсів.
 
У 5 класі змінюються умови навчання: з'являється класний керівник та вчителі з різних предметів. Цей період є досить сприятливим для адаптації школяра до нових умов навчання. Діти чекають змін на краще, бажають стати дорослішими, налагодити взаємини з учителями, робити так, щоб дорослі пишалися ними, були задоволені, «не засмучувались».
 
Основне новоутворення цього періоду — відкриття нового рівня самоусвідомлення, «Я-концепції»: бажання зрозуміти себе, свої здібності й особливості, свою схожість та відмінність від інших, свою унікальність і неповторність, формується система самооцінок. Це — найважливішій період для розвитку повноцінного спілкування.
 
У роботі  зї п'ятикласниками основними завданнями стають:
 
розвиток шкільної мотивації, формування інтересів;
 
розвиток навичок спілкування з однолітками та дорослими;
 
розвиток впевненості в собі, формування ставлення до успіхів та невдач;
 
формування уявлення про себе як про людину з великими можливостями.

Поради учням
щодо підготовки до ДПА, ЗНО та їх складання

  1. Коли починаєте готуватися до ДПА, ЗНО, корисно скласти план.
  2. Складаючи план на кожний день підготовки, необхідно чітко визначити, що саме сьогодні будете вивчати. Не взагалі: «Трохи позаймаюся», а тому що саме сьогодні вивчите, які саме розділи і якого предмету.
  3. Звичайно, добре починати, доки не втомилися, доки свіжа голова, із самого тяжкого, з того розділу, що заздалегідь знаєте гірше. Але буває й так, що займатися не хочеться, в голову нічого не «лізе», одним словом – «немає настрою». У такому випадку корисно починати, навпаки, з того, що знаєте краще, з того матеріалу, що вам найбільш цікавий і приємний. Можливо, поступово втягнетеся і діло піде.
  4. Обов’язково слід чергувати роботу й відпочинок, скажімо, 40-хв. занять, після цього 10-хв. перерва. Можна в цей час зробити домашню роботу чи зарядку тощо.
  5. Готуючись до ДПА, ЗНО, не треба прагнути того, щоб прочитати і завчити на пам'ять увесь підручник. Корисно повторювати матеріал із конкретних питань. Прочитавши питання, спочатку згадайте й обов’язково стило запишіть усе, що ви знаєте з нього, і лише після цього перевірте себе за підручником.
  6.  У кінці кожного дня підготовки слід перевірити, як ви засвоїли матеріал: знову стисло запишіть зміст усіх питань, що були зроблені в цей день.
  7. Готуючись до ДПА, ЗНО, узагалі корисно структурувати матеріал шляхом укладання планів, схем, причому обов’язково потрібно робити це не подумки, а на папері. Така фіксація на папері корисна тому, що при згадуванні, повторенні «про себе» змішуються впізнання і реальне знання, а дізнаватися завжди легше, ніж згадувати. Виникає відчуття, що ніби знаєш, але коли треба переказати його іншим, сказати в голос, воно кудись «вивітрюється». Саме з цим часто бувають пов’язані випадки, коли здається, що ви знаєте, пам’ятаєте, а починаєте відповідати, і відповідь виходить уривками. Тому такими прийомами добре користуватися і протягом навчального року, готуючись до різних занять. До речі, тоді й до іспитів прийдеться менше готуватися. Коли ви записуєте план відповіді, ви стаєте в позицію людини, що передає свої знання іншим, тобто робите те саме, що й коли ви відповідаєте в аудиторії чи на іспиті. Плани корисні й тому, що їх легко використовувати при короткому повторенні матеріалу та навіть деколи безпосередньо при відповіді на іспиті.
  8. Відповіді на найбільш важкі питання доцільно повністю, розгорнуто розповісти своїм близьким, другові-будь-кому, хто захоче слухати, причому намагайтеся це робити так, як вимагається на іспитах. Дуже добре записувати відповідь на магнітофон, а потім послухати себе немовби з боку.
  9. Якщо в якийсь момент підготовки до ДПА, ЗНО вам починає здаватися, що це вивчити не можливо і ви ніколи не зможете запам’ятати всього, що вимагається, подумайте про те, скільки з цього предмету ви вже знаєте, на якому етапі ви знаходитеся і скільки вам ще належить попрацювати, що засвоїти весь матеріал. А після цього зосередьтеся на тому, що вам потрібно вивчити, немовби перекинути місточок між тим, що знаєте, і тим, чого не знаєте. Головне, ніколи не треба намагатися вивчити весь підручник на пам'ять, а треба завжди усвідомлювати, що ваше завдання не визубрити, а зрозуміти. Тому концентруйте увагу на ключових думках.
  10. Готуючись до ДПА, ЗНО, ніколи не думайте про те, що «провалитеся», навпаки, малюйте в уяві собі картини тріумфу, легкої переможної відповіді. Думки про можливий провал недаремно називають саморуйнівними. Вони не тільки заважають вам готуватися, створюючи постійну напругу і сум’яття в думках, займаючи в них головне місце, вони до того ж дозволяють вам нічого не робити або робити все, спустивши рукави(навіщо напружуватися, якщо все одно нічого не вийде).
  11. За декілька днів до ДПА, ЗНО обов’язково «програйте» в уяві ситуацію ДПА, ЗНО, уявіть собі в усіх деталях обстановку, комісію, свою відповідь. Намагайтеся робити це якомога конкретніше, детальніше. Але-увага!-сконцентруйтеся на виборі кращої відповіді, кращої форми поведінки, а не на само руйнівних думках про провал, на власні страхи постарайтеся не звертати уваги: не женіть їх, але й не «зациклюйтеся» на них.

 

 

    

       

 


Рекомендації вчителям, щодо підтримки дисципліни в класі
 
     Дисципліна – це умова, засоби й результат виховання, вона потребує зустрічних зусиль. Головною умовою дисциплінованої поведінки учнів є доброзичливі відносини між учителями і дітьми.
  Необхідно враховувати що дисципліну в класі обумовлюють раніше нагромаджений досвід поведінки учнів, організованість класу, ставлення до навчання, предмета, вчителя, дотримання єдиних вимог до учня всіма вчителями, які працюють у класі, загального порядку умов і традицій даної школи.
 
         При роботі в класі і для підтримання дисципліни необхідно враховувати наступні правила:
1.     Поводьтеся так, щоб учні відчували, що ви керуєте навчальним процесом, при цьому стимулюйте їхню активність.
2.     Не відволікайтеся на незначні порушення, моралізування.
3.     Дотримуйтеся доброзичливого, мажорного тону, будьте уважні до кожного учня. Надавайте необхідну підтримку, відзначайте успіхи, створюйте життєрадісний оптимістичний настрій у класі.
4.     Стежте за правильністю постави, проводьте фізкультхвилинки; не допускайте перевтоми учнів.
5.     Надавайте учням можливість частіше працювати у групах – це може бути стимулом до зайнятості кожного, хорошого настрою і поведінки.
6.     Створюйте умови, щоб важкі, слабкі діти мали можливість відчути себе лідерами.
7.     Не принижуйте учнів, не припускайте образ, сарказму. Гнів, дратівливість, імпульсивність не сприяють зміцненню дисципліни й авторитету вчителя.
8.     Будьте привітними.
9.     Не виявляйте антипатій до важких учнів, сподіваючись від них поганої поведінки. Діти відчувають скептичне ставлення до них і часто поводяться згідно з вашими очікуваннями.
10.  Не припускайте появи „любимчиків”, це створює зайві проблеми, ускладнює стосунки в колективі.
11. Умійте керувати емоціями, знайте ціну кожному слову, тонові. Не можна вимагати від дитини те, що під силу дорослому, будьте терплячими.
12. Не соромтеся виявляти почуття гумору. Можна посміятися і над собою, не вважайте себе досконалістю. Але не можна висміювати учнів. Дітям імпонує веселий, спритний, оптимістичний учитель.
13. Підтримуйте контакт з учнями поза уроками, на заняттях  гуртка, позакласних заходах, спільних походах.
 
Зміцнюйте зв’язки з батьками, намагайтеся отримати від них підтримку, але не сподівайтеся, що вони вирішать проблему з дисципліною в класі. Виявляйте коректність у взаєминах з батьками. Постійна негативна інформація, скарги псують відносини, викликають недовіру до вчителя, його можливостей, здібностей навчати й виховувати дітей.

Рекомендації класним керівникам та вчителям щодо супроводу обдарованих учнів

  • проаналізувати своє ставлення до обдарованої дитини і лише тоді обирати правильний шлях взаєморозуміння з нею;
  • пам`ятати, що якою б не була обдарована дитина, її потрібно навчати;
  • заохочувати дитину до участі у груповому творчому процесі;
  • підтримувати творчі намагання дитини;
  • створювати ситуації, за яких дитина, що не виявляє особливих успіхів у навчанні, матиме можливість тісного спілкування зі здібною дитиною;
  •  підтримувати своїм авторитетом дитину, що висловлює відмінну від інших думку й у зв’язку з цим відчуває тиск з боку своїх однолітків.

    Рекомендації для вчителя

    ЩОБ УНИКНУТИ «ЕМОЦІЙНОГО ВИГОРАННЯ»

    1. Плануючи робочий день, обов’язково виділяйте час для емоційного відпочинку. Так, обідню перерву можна із користю для здоров’я провести в найближчому парку або просто на вулиці, змінивши робочу обстановку. «Подорож» у переповненій маршрутці додому або на роботу можна замінити на прогулянку пішки.

    2. Плануйте робочий тиждень, місяць із визначенням короткострокових і довгострокових цілей роботи, що дозволить фокусуватися на необхідних діях, підвищить мотивацію діяльності та зменшить кількість невиправданих емоційних витрат. Варто виділяти завдання та цілі, що є пріоритетними або такими, що виконуються найшвидше.

    3. Варто впорядкувати власні думки та бажання. Не слід хапатися за все й одразу в гонитві за примарним результатом або похвалою керівника. Виділіть час для зустрічей із друзями, відпочинку із коханою людиною поза межами звичної повсякденності, відвідин мистецьких або спортивних заходів. Вихідні, особливо в теплу пору року, корисно проводити на відкритому повітрі, уникаючи пасивного проведення часу перед телевізором на дивані.

    4. У пригоді стане професійний розвиток і самовдосконалення (обмін професійною інформацією з колегами, що дає відчуття світу ширшого, ніж той, який існує всередині окремого колективу – курси підвищення кваліфікації, конференції тощо). Крім суто професійної користі, такі заходи покликані активізувати взаємозв’язки з колегами, активне спілкування в нових умовах, а це відволікає від буденності та рутини.

    5. Банальним, але важливим компонентом боротьби зі стресом є підтримування гарної фізичної форми. Між станом тіла й розумом є тісний зв’язок: неправильне харчування, зловживання спиртними напоями, тютюном посилюють прояви синдрому вигоряння. Ні за яких обставин не можна нехтувати повноцінним сном, адже тільки в цей час мозок відпочиває та накопичує енергію на наступний день ;

    6. Нове хобі може не тільки додати задоволення у житті, а й допомогти почуватися більш мотивованим. Години, присвячені, приміром, вишиванню, збережуть дні, присвячені пошуку емоційного заспокоєння.

    7. Категоричним правилом має стати відмові від роботи вдома та обговорення робочих проблем поза роботою.

    8. Зрештою, візьміть відпустку та просто забудьте про проблеми на роботі.

    Рекомендації класним керівникам 1-х класів

  • враховуйте вікові особливості першокласників: рухову активність, переважання ігрового типу діяльності, недостатню сформованість вольової регуляції;
  • індивідуальний підхід до учнів та їх можливостей, щоб не послабити нервову систему, не знизити самооцінку та мотивацію до засвоєння знань;
  • не наполягайте на відповідях біля дошки тих дітей, які виявляють тривожність, краще об`єднайте їх у групи, що працюватимуть разом;
  • порівнювати роботи учня лише з його попередніми роботами, а не з роботами інших;
  • уникайте критики учня при свідках, а також вживання слів “завжди”, “ніколи”;
  • створюйте ситуації успіху, хваліть учня за найменші досягнення;
  • надавайте учням можливість висловлювати свої думки, підкреслюйте цінність почутого;
  • давайте учням можливість виплескувати енергію (фізкультхвилинки, ігри на перервах);
  • залучайте до спільної діяльності для згуртування колективу.

ПАМ’ЯТКА У РАЗІ ВИНИКНЕННЯ КОНФЛІКТНИХ СИТУАЦІЙ

  • Конструктивне розв’язання конфліктних ситуацій – необхідний елемент професійної педагогічної підготовки вчителів.
  •  Будь-які негуманні дії вчителя викликають протидію.
  •  Якщо учень кинув виклик учителеві, отже має всі підстави.
  • Кожна конфліктна ситуація – гострий сигнал про неблагополуччя у розвитку дитини або цілого колективу.
  • Доречніше проаналізувати перші симптоми неблагополуччя, ніж розпочати це після серйозних проявів конфлікту.
  •  Позитивні знахідки в роботі найчастіше забуваються, промахи пам’ятаються тривалий час, іноді все життя.

   

Особистісно зорієнтований підхід у навчанні

 грунтується на сприйнятті індивідуальності, самоцінності дитини як носія суб'єктивного досвіду, який складається у неї з перших днів життя. Учень має право на особистісний шлях розвитку та вибір засобів навчальної діяльності в межах її завдань.

*  Учитель, ставлячись до учня як до особистості, дає йому змогу саморозвиватися й самореалізовуватися, враховує його можливості, особливості, зді­бності. Взаємодія між вчителем та учнем має будуватися на основі єдності позицій, бажань, а не вимушеного спілкування.

*  Найголовніше завдання вчителя: максимально активізувати внутрішні ресурси своїх вихованців, щоб вони самі могли успішно впоратися з різноманітними навчальними, а в подальшому - виробничими проблемами. Дітей слід навчити на оптимальному рівні виявляти свій  інтелектуально - вольовий і моральний потенціал.

*  Особистість педагога - лише передумова виховання дитини. Трансляція його позитивних якостей відбувається лише тоді, коли він, встановлюючи зв’язки з дітьми, створює й збагачує їхній досвід емоційних переживань.

*  Якщо вчитель ставитиметься до учня без справжнього інтересу і поваги, у того не буде жодних підстав сприймати себе як особистість.

*  Щоб зрозуміти учня, його думки, почуття, вчинки, треба брати емоційну участь у стосунках з ним, навчитися відчувати до нього постійний інтерес. Позиція безпристрасного арбітра згубна для справи.

*  Такому вчителю, форми і способи діяльності якого статичні, не змінюються від уро­ку до уроку, від року до року, сьогодні нічого робити в класі.

*  Якщо учень не сприймає ваших дій (способів впливу) щодо нього, то це озна­чає лише одне: ці дії не відповідають його особистісним особливостям.

*  Якщо вам потрібно висловити зауваження учневі, то зробити це слід друже­любно і з повагою до нього. Ваше несхвалення його поведінки в певній ситу­ації втратить негативний ефект.

*  Якщо виник конфлікт з учнем, не шукайте способів будь-що утвердити свою правоту. Спробуйте знайти взаємоприйнятні шляхи його розв’язання.

*  У багатьох своїх учнях учитель вбачає однодумців і спільників. Досягти про­фесійного успіху вчитель може, лише узгоджуючи свої дії з ними.

            10 ЗАПОВІДЕЙ ДЛЯ БАТЬКІВ ПО ВИХОВАННЮ ДИТИНИ

1. Дитина це така ж ОСОБИСТІСТЬ, як і її батьки. Тому батьки повинні вважати її рівною собі. І спілкуватися як з рівною. Без тиску, зневаги, "сюсюкання".
2. Не спілкуватися з дитиною такими словами і інтонаціями, якими дорослі не хотіли щоб спілкувалися з ними. Тільки з повагою.
3. Дитина має право на помилку, бо вона не має такого життєвого досвіду як дорослі. Якщо дитина робить помилку, або щось погане, дорослі повинні спокійно, аргументовано, без тиску, пояснити дитині її помилки. Як більш досвідчені наставники, вчителі.
4. Крики, верески, бійки, залякування виховують з дитини РАБА. Призводять до комплексів та навіть глибоких психологічних розладів, пошуку "замінників" реального життя у вигляді Інтернет-залежності, алкоголізму, наркоманії.
5. Так само надмірна опіка, постійні вказівки - що і як повинна робити дитина, виховують з дитини тупу, боязку, некреативну та безініціативну істоту.

6. Дитина повинна бути "дослідником" оточуючого світу. Якщо вона намагається все розбирати, ламати, досліджувати внутрішній вміст (іграшок, приладів, рослин) - це нормально. Не нормально, якщо дитина цього не робить.

7. Не можна забороняти дитині проявляли свої емоції. "Замовчи!", "Не роби!", "Стій!" і т.п. - це "псячі" команди без аргументації, які дають зворотній ефект - викликають спротив.

8. Ніколи не можна обманювати дитину. Навіть в дрібних неважливих речах.

9. Умій любити чужу дитину. Ніколи не роби чужому малюку те, чого не хотів би, щоб робили твоєму.

10. Сім'я - це прихисток дитини, опора, місце де її люблять, розуміють і поважають. Життя складне, конкурентне, іноді й жорстоке, в ньому необхідні опори, чим і повинна бути сім'я.

           

 

Коли можна залишати дитину саму вдома: поради психологів

Сам удома – мрія багатьох дітей, і головний біль для батьків. Та що вдієш, коли як нині – канікули, батьки працюють, а залишити своє чадо просто немає з ким.

Передусім, кажуть психологи, треба визначити рівень самостійності вашої малечі. І звісно, подбати про безпеку.

Орієнтуватися на вік не варто. Адже одних дітей можна залишати самих у 5 років, а інші  – не готові до самостійного життя в 11.

Поговоріть і прислухайтесь до вашого чада. Якщо дитина поскаржиться, що їй було страшно – не варто більше залишати її саму.

Дитина повинна чітко усвідомити: є речі, яких робити не можна за жодних обставин.

Ви маєте пояснити, що не варто гратися з електропобутовимиприладами та газовою плитою. Безпечніше залишити дитині вже готову їжу. Аби вона не обпеклася – чай налити в термос.

Поясніть, що у всіх близьких є ключі від квартири. Тому нікому не можна відкривати двері. Не зайвим буде домовитися про слово-пароль, яке знатимуть лише батьки й дитина.

На вікна краще поставити спеціальні блокуючі засувки, які дитина не зможе самостійно відкрити та встановити сигналізацію.

Обов’язково залиште список номерів з мобільними рідних. Разом з дитиною розплануйте її день. Зазначте час, коли вона має пообідати, пограти і яку роботу має обов’язково виконати по дому.

Нагадаємо, щороку особливо влітку в Україні трапляються випадки, коли діти випадають з вікон.

Вплив мультфільмів на дитину

http://suzirya.org.ua/img/article/adds48/1291040043_tv_kids.jpgМультиплікаційні фільми невипадково улюблені дітьми різного віку. Яскраві, видовищні, образні, з одного боку, і прості, ненав'язливі, доступні з іншого, мультики, близькі за своїми розвиває, виховним можливостям казці, грі, живого людського спілкування. Персонажі мультиплікаційних фільмів демонструють дитині найрізноманітніші способи взаємодії з навколишнім світом. Вони формують у малюка первинні уявлення про добро і зло, еталони гарного і поганого поводження.

http://suzirya.org.ua/img/article/adds48/0.jpg            Через порівняння себе з улюбленими героями дитина має можливість навчитися позитивно сприймати себе, справлятися зі своїми страхами і труднощами, шанобливо ставитися до інших. Події, що відбуваються в мультфільмі, дозволяють підвищувати обізнаність крихти, розвивати його мислення і уяву, формувати його світогляд. Таким чином, мультфільм - це ефективний засіб виховання дитини.

            Але не всі мультфільми, так корисні для наших дітей. На жаль, багато трансльовані сьогодні мультфільми побудовані психологічно, педагогічно чи етично безграмотно і можуть мати небезпечні для дитини наслідки, наприклад южный парк 13 сезон смотреть онлайн.

Ознаки "шкідливого мультика", від перегляду якого варто відгородити дитину:

http://suzirya.org.ua/img/article/adds48/1319822975_image6.jpeg
1. Головні герої мультфільму агресивні, вони прагнуть завдати шкоди оточуючим, нерідко калічать чи вбивають інших персонажів, причому подробиці жорстокого, агресивного ставлення багаторазово повторюються, детально розкриваються. Наслідком перегляду такого мультфільму може стати прояв жорстокості, безжалісності, агресії дитиною в реальному житті.


2. "Погана" (не правильне) поведінка героїв мультфільму ніким не карається. Персонажа, що порушує загальноприйняті правила, ніхто не шльопає, не ставить в кут, не говорить, що так робити не можна. У підсумку, у маленького телеглядача закріплюється уявлення про допустимість подібних форм поведінки, знімаються табу, розхитується еталони гарного і поганого вчинку, допустимого і неприйнятного поведінки.

http://suzirya.org.ua/img/article/adds48/1f947bf_300.jpg
3. Демонструються небезпечні для життя дитини форми поведінки, повторювати які у реальній дійсності недоцільно, нерозумно і навіть просто небезпечно. Перегляд таких прикладів для наслідування може обернутися для дитини зниженням порога чутливості до небезпеки, а значить потенційними травмами.
4. Використовуються несимпатичні, а часом навіть потворні герої. Для дитини зовнішність ляльки-мультяшки має особливе значення. Позитивні персонажі повинні бути симпатичними або навіть красивими, а негативні - навпаки. У випадку, коли всі персонажі жахливі, потворні, страшні незалежно від їх ролі, у дитини немає чітких орієнтирів для оцінки їх вчинків. Крім того, коли дитина змушений наслідувати, ідентифікувати себе з несимпатичним головним героєм - неминуче страждає
внутрішнє самовідчуття малюка.
            Діти - істоти відкриті й добрі і усмоктують в себе все, як губка. А тепер уявіть собі, що може випробувати маленький чоловічок після сорока хвилин перегляду мультика, головна ідея якого бійки, битви, погоні, перетворення на мутантів і чудовиськ, кров, вибухи та інші "принади"? Для чого маленьким дитячим вушках вислуховувати лайку та образи, якими обсипають один одного герої мультфільму? Про які здорових посмішці і сміх може йти мова? Що у всьому цьому пізнавального і повчального? Такий перегляд може лише "збагатити" лексику дитини нецензурними виразами, розвинути такі почуття, як злість і агресія. Дорослий, психічно здорова людина - і той зазнає неприязнь від побаченого і почутого. Після такого можна не дивуватися появі боязні темноти, страху залишатися на самоті, жорстокості в грі і агресивної поведінки в житті і багатьом іншим "результатами".

Вхід на сайт
Пошук
Життя сайту
ГАРЯЧІ ЛІНІЇ
ГАРЯЧІ ЛІНІЇ

Copyright beevozoch © 2018
uCoz